Дневник: eteLight

Інколи замовляєш щось у життя. Інколи хочеш його урізноманітнити. Ти про щось мрієш, чогось намагаєшся досягнути. Ти сидиш і чекаєш того довгоочікуваного замовлення. Ти чуєш його запах, живіт починає бурмотіти. Ти мрієш, намагаєшся уявити цей смак, цю насолоду. І от воно перед тобою. Ти бачиш його, можеш до нього доторкнутися. Та не завжди ти получаєш те, що замовляв. Буває, що твоя страва буде пересолена, підгоріла. Інколи кухар твоєї долі може плюнути у неї, взяти нечистими руками. Ти дивишся на неї. Ти дуже вибагливий гурман. Тобі важко вгодити. І як завжди буває, ти йдеш до адміністратора і жалуєшся на погану страву. Там от трішки не піджарене, там загусте, а там зовсім холодне. Ти зажди ниєш І скиглиш. Ти чекаєш мрії, а коли вона приходить міняєш її на іншу("бо як таке пересолене можна їсти?"). Твій живіт повний. Ти хочеш, ти кричиш і жалуєшся на світ. "Чо..чом....Чому це так!?!" Ти вже настільки ожирів невдалими мріями і планами, що тобі важко дихати. Ти їсиш, ти насолоджуєшся, ти в екстазі...Ти живеш!?!......Ти — людина!

(комментариев: 1)