Top.Mail.Ru

Дёма Смёдом — Руїни

Поэзия / Лирика22-07-2020 19:39
Навколо будинки в руїнах

Величні раніше — стають на коліна

Над дахом їх хмари, з них сипеться попіл,

Їх стіни похилі розколоті навпіл


Нема штукатурки зверх ржавої цегли

Прогнила, покрита в плісняві, стеля

Їх вікна розбиті, то осліплі зіниці

Вмирають там люди собі на одинці


В руїнах життя це, з дитинства фальшиве

Будую наосліп, ламаю наживо

В руїнах і серце тепер бездиханне

Та смертю гірчить солодке кохання


В цій темній кімнаті гойдаються ноги,

Півметра від стелі і чверть до підлоги

Застряла навіки в тих мурах холодних

В руїнах душа, запроторений подих.





Читайте еще в разделе «Лирика»:

Комментируют только друзья.
Комментариев нет




Расскажите друзьям:


Цифры
В избранном у: 1 (yuryarhireev)
Открытий: 957
Проголосовавших: 0
  



Пожаловаться