Selena Kim — Подаруй світло

Що сумно дивиться в вікно

І щось прошепотів, відходить,

Й забува все що було.

Всміхнеться сумно, гірко й тихо

Прикривши очі заведе:

«Ти подаруй мені те світло,

Або скажи, шукати де?»

І знову посмішка змінила

В благанні складені вуста.

Тому що в неї стільки сили.

Та біль чомусь ще не пройшла.

І ті слова немов молитву

Вона до неба промовля:

«Ти подаруй мені те світло,

А я, віддам своє життя.

Та що життя?! Я проміняю

На твій дарунок море мрій.

І я тебе молю, благаю!

Знайди мене. Мерщій, мерщій…»

Вона пішла. Безшумно, тихо.

Неначе це був не кінець,

А тільки но початок світла,

Того дарунку від небес.