Top.Mail.Ru

Анна Свитальска' Зрада'

Поэзия / Лирика08-08-2005 14:11
Все, що наврочили мені

Здійснилося, неначе доля

Я бачила все це у сні

Та це була твоя лиш воля.

Взяла і зрадила мене,

Та не побачила ти зради,

Можливо біль колись мине.

Для чого це, кого заради?

Телефонна ця розмова

В пам”яті залишиться моїй

Не скажу я більш ні слова –

Усе це на совісті твоїй.

Ти думаєш Їй нужніша,

Ради тебе йде Вона не це.

Чудна!!!Помста ще чудніша,

Вона замовить за нас слівце.

І після того, що Вона зробила

Пробачиш Їй і почнеш дружить,

Послухай, дорога, мила,

Не знаю — ти, я не зможу жить.




Автор


Анна Свитальска

Возраст: 37 лет



Читайте еще в разделе «Лирика»:

Комментарии.
Шановна пані, українко...Сенс ваших віршів....Нещасне кохання...Чи-то що сталося з вами, чи-то як? Чому ваші вірші, здається мені, навіяні особистими переживаннями...Ще раз щодо сенсу....Босить банально...Але ви чомусь зневажливо ставитесь до правильності написання...Щож, святкуємо декаданс знаків пунктуації і русизмів...Лаконічно...Рима є...Але, знаете, якось не файно...Працюйте над собою...
0
15-09-2006




Расскажите друзьям:


Цифры
В избранном у: 0
Открытий: 2587
Проголосовавших: 0
  



Пожаловаться