Top.Mail.Ru

Анна Свитальска' Порада'

Поэзия / Лирика08-08-2005 14:10
Бажаю щастя!Ти її пробачив!

А я б зробити цього не змогла.

Лиш ти в її очах кохання бачив

Та як кохать вона тебе могла?

Використовує, як ту ганчірку

Та ради грошей чи кохання є?

А потім з посмішкою на вечірку

З тобою поряд гордовито йде!

Нема кохання, марно ти кохаєш,

Не заслуговує вона цього.

Мені скажи, чому цього не знаєш?

Та бачу, що отримає свого.

Так, ти кохаєш, не роби дурниці,

Не йди за нею, наче собача,

Розкрий поширше дві свої очиці

І що тепер вона в тобі вбача?

Хороші гроші, гаманець товстенький,

Шикарні подарунки та кафе –

Це все, що треба їй, мій дорогенький

Та ми живем не в вар”єте...

І навіть не в театрі, все це марно

Покинь її, я лиш тебе молю.

Всі люди не повинні жити парно,

Коли сказали:”Я тебе люблю”.

Любити можна інших, навіть штучно,

Словами все не можна пояснить,

А набрехати можна дуже влучно,

Сказавши можна, навіть не любить.

Вона кохать тебе не буде,

Лиш гратись буде кошеня!

А потім швидко все забуде

Та буде пізно мишеня!




Автор


Анна Свитальска

Возраст: 36 лет



Читайте еще в разделе «Лирика»:

Комментарии.
Стихо — аццкое графо.
Прочитав такое можно на всю жизнь возненавидеть украинский язык.
0
15-09-2006
Allira
 
М-дя... А я так любила украинскую поэзию... М-дя... Юзлесс... Сжечь. В топку.
0
15-09-2006
Не можете ви краще.
Крім того — ви являєтеся 100% ботом.
Факер, сожги ее.
Обычный хранильщик стихофф=(
0
15-09-2006




Расскажите друзьям:


Цифры
В избранном у: 0
Открытий: 3141
Проголосовавших: 0
  



Пожаловаться